Україна у 2015 році експортувала до Італії товарів майже на $2 млрд, що перевищило наш сумарний експорт до Франції, Австрії, Бельгії, Великої Британії та Португалії разом узятих.

Італія для багатьох – країна мрій, оповита легендами та романтикою. Венеція, Верона, Рим, Флоренція – слова, що на слуху у кожного, і викликають безліч асоціацій: це й світова історія, і колиска Відродження, це мистецтво і краса природи, це висока мода та передовий дизайн, це темпераментні люди й відома у будь-якому куточку Землі кухня. До речі, не виключено, що вже наступного року неаполітанська піца буде офіційно визнана ЮНЕСКО об’єктом нематеріальної культурної спадщини людства. Тим не менш, далі мова піде про більш земні справи.

Окрім того, що Італія як засновник ЄС та член "Великої Сімки" – наш важливий політичний партнер, економічна складова відносин завжди була у пріоритетах розвитку двостороннього співробітництва. І це не дивно, адже часто, хоча й не завжди, зовнішня політика є концентрованим проявом економічних інтересів. Чому ж Італія важлива для України з економічної точки зору?

Італія – це потужний світовий економічний гравець. Її ВВП сягає $1,8 трлн, експорт складає близько $450 млрд, а імпорт – $390 млрд. Для порівняння: весь український експорт минулого року склав $38,1 млрд, імпорт – $37,5 млрд, номінальний ВВП – $90,5 млрд. Обсяг накопичених італійських інвестицій в інших країнах світу становить близько $590 млрд. Великі італійські підприємства проводять свою діяльність практично на всіх континентах: від пошиття одягу до видобутку вуглеводнів, від готельно-ресторанних комплексів – до великих інфраструктурних будівництв, від виробництва продуктів харчування – до участі у таких футуристичних проектах, як Hyperloop, ідеологом якого ще у 2012 році виступив Ілон Маск.

В той же час визначною особливістю італійської економіки є надзвичайно високий відсоток малого та середнього бізнесу, що становить 99% усіх підприємств, які функціонують у країні. Проте найвизначніше, що малі та середні підприємства Італії забезпечують 68% ВВП, в той час як для України, також з високим відсотком МСП, ця цифра становить лише близько 11%.

Італія – наш третій партнер в Європі за обсягом товарообігу, і сьомий – у світі. Більше того, Україна вже традиційно підводить з «плюсом» свій щорічний баланс торгівлі з Італією, на відміну від результатів торгівлі з іншими провідними країнами Європи. За минулий рік ми поставили в Італію товарів майже на $2 млрд, що більше, ніж наш експорт до Австрії, Бельгії, Великої Британії, Португалії та Франції разом узятих. Однак і ці показники далекі від бажаних. У не такому далекому 2011 році наш товарообіг сягав $5 млрд, а це свідчить про те, що відновити принаймні такі рівні цілком можливо. На сьогоднішні день товарообіг України з Італією цілком зіставний із обсягом торгівлі Італії з Іраном, Аргентиною чи ПАР.

Початок повноцінної дії Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС позначився також і на двосторонній торгівлі з Італією. Відкриття українського ринку дозволило зайти італійським товарам, імпорт яких раніше був обтяжений необхідністю сплачувати мито. У поточному ж році умови торгівлі стали більш сприятливими, що дозволило Італії наростити експорт до України. З іншого боку, погіршення кон’юнктури на світових ринках традиційних експортних товарів України негативно вплинуло на наші поставки у тому числі і в Італію. Тим не менш, аналіз товарної структури нашого імпорту з Італії фіксує одну доволі позитивну тенденцію.

Основною товарною групою нашого імпорту з Італії є машини, механізми, пристрої та устаткування. На долю цієї групи припадає близько третини від всіх товарів, що ввозяться з цієї країни. Це саме та продукція, яка використовується на підприємствах як основні засоби. Збільшення на 35% ввезення таких товарів опосередковано свідчить про процес технічного оновлення засобів виробництва та модернізацію українських підприємств, що має створити базу для ривка та прогнозованого економічного зростання.

Італія, окрім вже сказаного, – це й один з наших основних інвесторів, займаючи вже декілька років поспіль 10-ту сходинку в переліку головних інвесторів. Протягом поточного року обсяг накопичених італійських інвестицій в економіці України збільшився з початку року на $185,8 млн. Італійські підприємства давно й успішно працюють в Україні у банківській сфері (Intesa), у виробництві пневмоустаткування (Camozzi), бетону (Buzzi Unicem), керамічної плитки (Emil Ceramica), взуття (Inblu) та ін.

Незважаючи на вихід великої італійської банківської групи UniCredit з українського ринку та окремі проблеми, що відчували італійські компанії в Україні, серед потенційних італійських інвесторів існує стійка налаштованість на інвестування в українську економіку. На думку багатьох із них, надзвичайно важливим на даному етапі є забезпечення ефективного функціонування Офісу із залучення та підтримки інвестицій при Кабінеті Міністрів, реалізація судової реформи, особливо в частині захисту прав власності, створення єдиних та зрозумілих для всіх правил у фінансовому та банківському секторі. Реалізація комплексу цих заходів слугуватиме імпульсом як для системних інвесторів, так і для підприємців малого та середнього бізнесу, які відчуватимуть себе на українському ринку як у себе вдома.

Наші перспективи подальшого співробітництва – невичерпні. І тут окреслимо лише найбільш пріоритетні напрями.

В першу чергу це стосується енергетики та такої актуальної нині теми, як енергоефективність. Італійський енергетичний гігант Еnі вже працює в Україні і налаштований на подальше розширення співробітництва і на сферу альтернативної енергетики, зокрема, з геотермальних джерел. Передові розробки має й інша потужна енергетична компанія Італії – Enel, яка співпрацює з багатьма країнами у сфері відновлювальної енергетики. Наприклад, навесні цього року компанія відкрила в США гібридну електростанцію, яка є першою в світі станцією, що одночасно генерує енергію з трьох відновлювальних джерел: фотовольтаїка, геліотермальна енергія, геотермальна енергія. Аналогічний комплекс планується побудувати в Німеччині. В галузі енергоефективності Італія надає Україні сприяння на найвищому рівні, взявши на себе відповідні зобов’язання у рамках "Великої Сімки".

По-друге, це сільське господарство. Вже другий рік поспіль Україна збільшує поставки основних сільськогосподарських товарів в Італію. У перспективі цілком реальним виглядає започаткування спільного виробництва харчових продуктів та відновлення проектів виробництва агропромислової техніки.

По-третє, це все той же сектор малих і середніх підприємств. Враховуючи вже згадану специфіку, із жодною іншою країною немає таких перспектив у сфері малого та середнього бізнесу, як з Італією.

Ще один цікавий напрямок, хоча він і є доволі спеціалізованим, проте який лишається мало висвітленим, – це співробітництво у сфері космосу. Україна має позитивний досвід роботи з Італією у цій галузі, а італійська сторона завжди наголошує на вагомому внеску України у будівництво ракети-носія VEGA, всі запуски якої були успішними. Однак, космос – це не лише будівництво ракет-носіїв та супутники. Космос – це безумовно майбутнє. І навіть якщо ми не матимемо своєї SpaceX, наші науковці, конструктори, розробники цілком в змозі бути носіями незамінних знань у галузі.

Поєднуючи італійські досвід та знання з українськими ресурсами й потенціалом, вже за декілька років можна вивести українсько-італійське торговельно-економічне співробітництво на принципово новий рівень. Наступного року виповнюється 25 років з дати встановлення дипломатичних відносин між Україною та Італією, українські дипломати разом зі своїми колегами працюють над тим, щоб на цьому важливому етапі трансформувати відомий всьому світу знак якості «Made in Italy» у нові двосторонні економічні проекти «Made with Italy. Made in Ukraine».